А чи знаєте ви, що чистота «чотири дев’ятки» стосується не лише дорогоцінних металів? Це також чистота органічного льону, який постачає своїм партнерам сьогодні фірма «Грунвег».
Чому ця компанія дуже цікава в контексті філософії та політики, які сьогодні впроваджує Федерація роботодавців?
По-перше, це класичний приклад того, як сьогодні повинен рухатися український аграрний сектор — від сировини до переробки. Адже вартість обробленого проса або льону сьогодні у 2–2,5 рази дорожча за ту саму продукцію у вигляді сировини.
98% продукції компанії йде на експорт, здебільшого до країн ЄС, при цьому підприємство забезпечує близько 26% українського експорту пшоняної крупи.
Будівництво заводу розпочалося у 2021 році і припало на період серйозних викликів для української економіки. Попри це, підприємству вдалося завершити запуск виробництва та сформувати сучасний комплекс із переробки проса — зернової культури, з якої виготовляють пшоно, готову крупу для харчування та експорту.
Компанія спеціалізується на виробництві традиційного та органічного пшона і щороку виготовляє 10–15 тис. тонн крупи. Потужності підприємства дозволяють переробляти до 10 тис. тонн продукції на рік, а використання сучасного обладнання забезпечує стабільну якість крупи.
Висока якість продукції відповідає сертифікації, яку має компанія. І ця якість досягається, зокрема, за рахунок українського обладнання, майже на 70% виробленого в Україні, починаючи від елеваторної групи харківської компанії «Сокіл» і закінчуючи лабораторним обладнанням «Оліс», виробництво якого ми побачили під час візиту до Одеси.
Сам процес виробництва крупи складається з 15 технологічних операцій — від заходу сировини до готової упакованої продукції, яка йде на експорт.
Компанія активно працює на зовнішніх ринках: продукція «Грунвег» постачається до ЄС, Великої Британії, США, Канади, Швейцарії, а також до країн Близького Сходу.
У планах підприємства — подальший розвиток виробництва, зокрема розширення потужностей, будівництво додаткових об’єктів для зберігання зерна та диверсифікація переробки інших сільськогосподарських культур.
Цей приклад демонструє, що українські компанії здатні на високоякісний експорт продукції з доданою вартістю, навіть у складних економічних умовах.
