Федерація неодноразово звертала увагу керівництва держави на проблему розвитку виробництва енергії з відновлювальних джерел. Українські роботодавці відстоюють позицію, що виконання зобов’язань держави перед інвесторами у виробництво «зеленої» енергії не повинно перекладатися на промислових споживачів шляхом підвищення тарифу на послуги з передачі електроенергії. Та пропонують шляхи вирішення цієї проблеми.
Керівництвом Міністерства енергетики України виловлювалась пропозиція щодо здійснення стимулювання розвитку відновлювальної енергетики за рахунок збільшення податку на викиди СО2.
На нашу думку, прийняття такого рішення завдасть непоправної шкоди українській промисловості та є хибним, зокрема, з огляду на наступне.
Відповідно до бюджетного законодавства сплачені підприємствами України податки за викиди СО2 зараховуються до загального фонду державного бюджету у повному обсязі та звідти перенаправляються на покриття загальних витрат держави на будь-які цілі.
При цьому, є зобов’язання України по скороченню викидів парникових газів (одним із яких є викиди двооксиду вуглецю (СО2)) в рамках Паризької угоди.
Поточний рівень зобов’язань України – скоротити викиди парникових газів (в т.ч. СО2) до рівня 60 % від 1990 року (перший Національно визначений внесок (НВВ 1)). Наразі, Україна готує до подання свій другий Національно визначений внесок (НВВ 2) до Паризької угоди, де Уряд розглядає ціль зниження викидів парникових газів (в т.ч. СО2) загалом по країні до 2030 року до рівня 35 % від 1990 року.
Для досягнення запланованих вимог (до 2030 року зниження викидів парникових газів) загальні інвестиційні потреби країни (за Комбінованим сценарієм) оцінюються до 379 млрд євро, в т.ч. для промисловості – до 37 млрд євро.
Слід враховувати, що попри такі ініціативи відсутня ґрунтовна та об’єктивна аналітика щодо безболісного для української промисловості рівня зниження викидів парникових газів.
Україна вже досягла певного його рівня, яке, на жаль, відбулося не за рахунок широкої модернізації технологічних процесів із акцентом на екологічність та ефективної державної політики в цьому напрямку, а внаслідок зменшення промислового виробництва.
Тож для досягнення зобов’язань України щодо скорочення викидів та збереження української промисловості необхідним є впровадження ефективної державної політики, яка враховуватиме інтереси всіх галузей української економіки, залучення інвестицій в українську промисловість та державна допомога українським підприємствам.
ФРУ у своєму зверненні до Прем’єр-Міністра України вчергове пропонує шляхи вирішення проблеми компенсації вартості «зеленого» тарифу, недопущення утворення подальшої заборгованості на ринку електричної енергії, використання податку на СО2 на реалізацію інвестиційних проектів з енергоефективності для забезпечення модернізації промисловості
Сподіваємося, що нас почують!