За участі близько 30 представників виробничих компаній та народного депутата України Дмитра Кисилевського обговорили нагальні питання, що потребують вирішення.
З липня по грудень 2022 року на 14.99 млрд грн було завершених закупівель, предметом яких є локалізовані товари, включені до переліку.
«Майже 40 млрд грн – це той мінімум закупівель локалізованих товарів, якого ми можемо очікувати в 2023 році. Якби не було закону про локалізацію, то, можливо, кожна друга позиція у переліку могла би бути не українською. Але вона - українська. Це все - продукція машинобудування і кожен виріб, який сьогодні буде випускатися за цими договорами, так само буде створювати попит і на продукцію їх суміжників, яка є частиною виробництва. Це ілюстрація мультиплікативного ефекту локалізації.
Проте проблемних моментів вистачає і саме їх обговорюємо за участі українських машинобудівників», - зазначив гендиректор ФРУ Руслан Іллічов.
Говорили про:
▶️ Складності дотримання термінів виконання замовлень через критичні відключення електричної енергії та ризики застосування штрафних санкцій за такі порушення.
Окремі замовники приймають довідки про форс-мажорні обставини, інші вимагають сертифікати, а є випадки, коли не приймають ні довідку, ні сертифікат.
▶️ Середньострокове планування у публічних закупівлях. Відсутність планів закупівель у більшості замовників станом на другу половину лютого ускладнює своєчасне виконання замовлень, особливо для виробництва із тривалим циклом, Тому вважаємо за необхідне формувати плани закупівель до кінця року, що передує плановому, та запровадити укладення середньострокових договорів
▶️ Пропозиції щодо покращення механізму формування переліку предметів закупівлі із вимогою локалізації. Адже почали отримувати інформацію про появу значної кількості товарів сумнівного походження. Йдеться про пасажирські автобуси, велику кількість енергетичного обладнання та спецтехніки, щодо яких виникають сумніви, чи дійсно ці товари локалізовані відповідно до вимог закону. Проте, якщо замовник буде бачити ці товари в переліку локалізованих, він може допустити їх допустить їх до торгів. Тож йшлося про необхідність застосувати заходи, які унеможливлять внесення у Перелік локалізованих товарів предметів закупівлі із сумнівною локалізацією, в т.ч., не виробниками.
▶️ Пропозицію відновити електронні аукціони (скасовані на період дії правового режиму воєнного стану в Україні) як більш прогресивну форму проведення тендерних закупівель
▶️ Розширення переліку товарів з доданою вартістю, на які розповсюджуватиметься вимога локалізації.
▶️ Коригування типових умов договорів, включаючи паритетність застосування штрафних санкцій, щоб унеможливити односторонню відмову замовника від укладання договору після завершення тендеру і визнання переможця.
Весь масив цих та інших пропозицій систематизували та наразі разом із Мінекономіки напрацьовуємо дорожню карту дій для вирішення проблемних питань.
