Сьогодні відбулося перше засідання Комітету екології та розвитку зеленої економіки ФРУ. Цей напрямок є вкрай актуальним для наших членів, зазначив, відкриваючи засідання, гендиректор Федерації роботодавців Руслан Іллічов. Адже ми представляємо саме промислові підприємства.
Питання екомодернізації української промисловості є дуже важливим, особливо з огляду на ті напрями руху, що обирає керівництво держави на рівні міжнародних зобов’язань як в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, так і European Green Deal, та які, зрештою, трансформуються у національні вимоги до українських товаровиробників.
При цьому, велика кількість сьогоднішніх українських законодавчих ініціатив (на жаль, напрям екологізації – не виключення) не містить обґрунтованого впливу на бізнес і зайнятість. Часто ситуація складається так, що бізнес просто не має ресурсів, щоб оперативно виконати вимоги держави.
У засіданні комітету взяли участь члени Федерації роботодавців України, провідні експерти, представники профільних асоціацій та найбільших підприємств України гірничо-металургійного та агропромислового комплексів, хімічної промисловості, виробників скла, виноробної, цементної, фармацевтичної, деревообробної, машинобудівної, нафтогазовидобувної галузей.
Обговорили законодавчі ініціативи у сфері охорони довкілля, які матимуть суттєвий вплив на бізнес.
Зокрема, йшлося про основні положення та вплив законопроектів №4167 та №3091, впровадження яких може призвести до мільярдних витрат або припинення діяльності не лише підприємств, а й окремих галузей економіки, переконані учасники дискусії.
Новообраний голова комітету – відомий професіонал у сфері екології та навколишнього природного середовища Павло Жила - презентував основні положення обох документів, окреслив ризики реалізації для промислового сектору економіки.
Учасники засідання комітету наголосили на таких недоліках законопроекту №4167:
- Критично недостатні строки переходу на найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ);
- Механізм визначення НДТМ передбачає пряму імплементацію європейских норм, без врахування реального стану української промисловості;
- Відсутність будь-якої підтримки держави для запровадження НДТМ (фіскальні стимули, доступ до довгострокового кредитування тощо).
Як наслідок, прийняття законопроекту 4167 у поточній редакції створить загрозу промисловому потенціал нашої держави та спричинить припинення діяльності підприємств та цілих галузей економіки.
Представники УНПА «Укркокс» навели практичний приклад такої «екомодернізації» , що передбачатиме, зокрема, заміну коксової батареії: вартість однієї складає близько 400 млн доларів США, а строк експлуатації – 30 років.
Безумовно, ніхто не заперечує необхідність дбайливого використання природних ресурсів та необхідності євроінтеграційних процесів, але такої мети слід досягати через виважені та обдумані кроки, а не шляхом знищення промисловості нашої держави.
Присутні народні депутати України підтримали зазначені ініціативи та закликали до більш тісного діалогу, формування спільної позиції та необхідності доопрацювання законопроекту №4167.
Законопроект №3091 кардинально змінює систему правовідносин у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Фактично він виводить з-під дії базового Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Зокрема, проєкт передбачає потенційну можливість проведення позапланових перевірок у вихідні, неробочі, святкові дні та/або у нічний час – у разі, якщо підприємство здійснює господарську діяльність із порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку. Але ніякого порядку встановлення такого порушення у проєкті немає. Відповідно, інспектори органів екологічного контролю матимуть повноваження самостійно робити такі висновки, що може призвести до зловживань в сфері перевірок, — вказують промисловці.
Наділення контролюючих органів надзвичайно широкими повноваженнями та одночасне звуження прав суб’єктів господарювання повертає нашу державу на шлях тотального контролю і тиску на бізнес та перекреслює досягнення делібералізації та простоти ведення бізнесу, які були запроваджені упродовж останніх років.
Нагадаємо, що ФРУ неодноразово висловлювала свою позицію з приводу цих двох документів та нещодавно звернулась до керівництва країни щодо загроз, які зазначені законопроекти несуть для виробництва та економіки.
У підсумку учасники першого засідання вирішили вжити спільних дій дії по недопущенню прийняття зазначених документів у чинній редакції.
Найближчим часом Комітет напрацює покроковий план дій, який включатиме усі ці та інші нагальні ініціативи бізнесу.
{google_docs}https://fru.ua/images/doc/2021/Eco-01042021.pdf{/google_docs}
