В останні роки ринок нафтопродуктів характеризується значним поширенням нелегальних заправних станцій.
Нелегальний сегмент є надто ліквідним і має тенденції до динамічного розростання. На сьогоднішній день частка тіньового ринку в сегменті дизельне паливо становить близько 20%, а тіньовий ринок скрапленого газу досяг позначки 30-50% в залежності від регіону. Ціна заходу в нелегальний бізнес надмірно мала. Побудувати легальний заправний комплекс коштує 2,5 млн.$, а розмістити нелегальну бочку – 20-30 тис.$.
Обсяг реалізації палив через заправні пункти, які працюють без дозвільних документів, у місяць складає близько 40 тис. тон. За нашими підрахунками, втрати державного і місцевих бюджетів у 2020 році склали близько 10 млрд.грн.
Нелегальні точки продажів розміщуються та експлуатуються без належного оформлення землекористування, без дозволів на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, реалізують паливо без застосування РРО, працівники працюють без оформлення трудових відносин з відповідними негативними соціальними наслідками.
Однією з причин такої ситуації є відсутність системних заходів з боку органів влади з протидії цьому негативному явищу.
Така ситуація не тільки створює загрози для життя і здоров'я громадян, а й спотворює добросовісну конкуренцію на ринку.
На замовлення Нафтогазової асоціації України проведено дослідження щодо тіньового ринку нафтопродуктів України, яке містить інформацію про основи та ключові проблеми функціонування тіньового ринку нафтопродуктів, оцінку збитків державного бюджету (додається).
Так, ключовими проблемами функціонування тіньового ринку нафтопродуктів на сьогодні є:
1. Організовано діяльність з виробництва та збуту контрафактних продуктів. За експертними оцінками, міні НПЗ (переробка сировини потужністю до 100 тис. на рік) випускають близько 300 тис.тон готової продукції, що використовується для виробництва контрафактного бензину та дизельного палива. Ці компоненти в подальшому використовуються як в чистому вигляді на АЗС без реєстрації РРО, так і шляхом змішування з товарними нафтопродуктами.
Одним із джерел поставок на міні НПЗ є сировина, що добута кримінальним шляхом, викрадена на діючих або законсервованих родовищах або промислових і магістральних трубопроводах. Сировина на малі НПЗ доставляється переважно авто транспортом, що важко відслідкувати. Велика частина заводів не реалізує свою продукції у вільному режимі, а веде виробництво під конкретний канал збуту.
Відсутність вторинних процесів на міні НПЗ переробки не дозволяє створити товарні моторні палива, що відповідають діючим технічним регламентам. Номенклатура заводів включає, як правило, сольвенти, розчинники, абсорбенти, легку фракцію, інші позиції, схожі по хімічним властивостям з компонентами нафтопродуктів.
Переважна більшість заводів націлена на випуск товарних нафтопродуктів без сплати акцизного збору (свідоме присвоєння нафтопродуктам товарних кодів безакцизної продукції з подальшою реалізацією на АЗС через систему фіктивних компаній).
Щорічні втрати держбюджету від діяльності міні НПЗ складають близько 3,73 млрд.грн. (1,91 млрд.грн. акцизного податку і 1,82 млрд.грн. ПДВ). Не враховуючи недоотримані податок на прибуток, земельні податки, ПДФО, ЄСВ, військовий збір.
Відповідальні:
- ДПС як орган контролю за дотриманням умов ліцензованої діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, перевірка фактичного і документального стану продукції, яка реалізується на АЗС.
- Держекоінспекція як орган державного ринкового нагляду в частині додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб’єктами господарювання) та дотримання Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив.
- Національна поліція (порушення кримінального провадження за незаконне ведення господарської діяльності, ст. 204 КК «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів».
- Держпродспоживслужба в частині проведення технічної експертизи, аналізу та видачі висновків про якість пально-мастильних матеріалів, якими забезпечується агропромисловий комплекс.
2. Продаж пального АЗС без реєстрації РРО або з видачею не фіскальних чеків. В результаті на АЗС виникає не облікована готівка, яка в подальшому використовується для закупівлі контрафактного палива у міні НПЗ або здійснюється реалізація документів на таке пальне підприємства реального сектора економіки з метою несплати ПДВ та податку на прибуток.
Щорічні втрати держбюджету через порушення касової дисципліни АЗС, розрахунково оцінюються на рівні 10,9 – 14,6 млрд.грн.
Відповідальні: ДПС за виконання касової дисципліни.
3. Посилення контрольних заходів з виявлення місць незаконного продажу палива, у т.ч. тих, що здійснюють свою діяльність з грубими порушеннями законодавства:
- організація комплексних рейдів за рішенням Прем`єр-міністра України у складі:
• ДПС (виявлення фактів незаконного отримання прибутку за результатами фактичної та документальної перевірок)
• Держпраці (виявлення неоформлених трудових відносин)
• Національна поліція (порушення проваджень за незаконне ведення господарської діяльності)
• Держекоінспекція (контроль якості палива)
• орган державного архітектурно-будівельного контролю та ДСНС (дотримання протипожежних відстаней на етапі проектування та будівництва АЗС та його експлуатації).
Так, на першому етапі в якості пілотного проекту можна запропонувати обрати пункти продажу, розташовані у Київській області. У 2017 році столична влада вже здійснювала контрольні рейди з очищення м.Києва від нелегальних АЗС, що помітно збільшило доходи бюджету. Разом з тим, більшість демонтованих газових модулів перебралися до Київської області. За нашими оцінками, тільки в київському регіоні з порушеннями працюють, щонайменше 450 заправок. Зі свого боку, готові забезпечити такі рейди організаційно та інформаційно.
ФРУ закликала Міністра економіки Ігоря Петрашка провести нараду з комплексного обговорення проблемних питань функціонування тіньового ринку нафтопродуктів із залученням органів державної влади, до компетенції яких належить вирішення даного питання, з метою узгодження шляхів їх вирішення.