Поглиблюємо співпрацю з ЄС. Протягом минулого тижня делегація ФРУ провела низку важливих зустрічей у Європарламенті та Єврокомісії.
Під час візиту бізнес-делегації ФРУ до Бельгії зустрілися з ключовими директорами Європейської Комісії – з питань торгівлі (DG TRADE), DG GROW (цей департамент Єврокомісії відповідає за промисловість, єдиний ринок, розвиток підприємництва), оподаткування і митниці (DG TAXUD), телекомунікаційних мереж (DG CONNECT), європейського сусідства та переговорів з розширення (DG NEAR), з питань охорони здоров'я та харчової безпеки (DG SANTE),
Нашою метою було донести до європейських стейкхолдерів ключові меседжі українських промисловців:
сьогодні для України продовження автономних преференцій, збереження вільної торгівлі з ЄС, розвиток українського експорту - це не лише про успішне ведення бізнесу, а про збереження та створення робочих місць, стабільність, розвиток нашої держави та її безпеку.
підтримка бюджету України, звичайно дуже важлива, проте підтримка української промисловості та секторів економіки важлива не менше.
євроінтеграція української економіки та промисловості вже не може відбуватися як раніше, нам потрібні додаткові ресурси та підтримка.
Розпочали поїздку із візиту до Європейського Парламенту. У Страсбурзі делегація ФРУ зустрілася з Головою Делегації Європарламенту у Парламентському комітеті Асоціації Україна - ЄС, Депутатом ЄП Witold Jan Waszczykowski.
Наша розмова з паном Waszczykowski вкотре підтвердила, що наша позиція щодо того, що маємо самі заробляти, замість постійно сподіватися на фінансову допомогу іноземних партнерів, є абсолютно правильною.
«Ваше головне завдання - успішно працювати. Наше ж завдання полягає у тому, щоб максимально полегшити ваше входження у єдиний ринок ЄС через дерегуляцію, спрощення відповідних процедур тощо. Але ви маєте бути наполегливими та послідовними у захисті своїх інтересів. Як то кажуть, не пускають у двері – стукайте у вікно», - сказав Witold Waszczykowski.
Передали (як і під час усіх подальших зустрічей) позиційний документ із основними побажаннями українських галузей, який стосується шляхів активізації певних процесів економічної інтеграції українського бізнесу в загальні європейські процеси.
Дійшли згоди, що будемо моніторити активності INTA (Комітету ЄП з міжнародної торгівлі). Якщо будь-який звіт приверне нашу увагу, будемо контактувати з колегами з Європарламенту та пропонувати можливі поправки.
У Брюсcелі зустрілися із Всеволодом Ченцовим - Представником України при Європейському Союзі.
Говорили про активізацію індустріального діалогу і пошук сьогодні місця промисловості України у європейських ланцюжках поставок.
Про те, що наша промисловість має розвиватися, зокрема, виробництво із доданою вартістю.
Про важливість продовження автономних преференцій та недопущення виключень із режиму вільної торгівлі. Зокрема, про недопущення заборони торгівлі або транзиту будь-яких товарів з боку держав-членів ЄС в односторонньому порядку, порушуючи вимоги ст.35 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.
Про поширення співпраці у рамках ветеринарного та фітосанітарного визнання.
Про подальше посилення санкцій проти рф і готовність українських виробників заміщувати на європейському ринку підсанкційні товари. Про доступ українських компаній до фондів підтримки в рамках Green Deal.
Почули підтвердження того, що Комітет з питань торгівлі погодив продовження дії автономних преференцій. Також на зустрічі послів держав-членів ЄС таке продовження було погоджено. Остаточне слово залишаються за Радою Європейського
Союзу, яка уповноважена прийняти остаточне рішення.
Ми сподіваємося на те, що наші польські сусіди, які виступили проти ввезення на територію Польщі окремих стратегічних для України товарів приймуть зважене політичне рішення щодо української продукції та дозволять її подальший експорт з України.
Постійний представник України при ЄС наголосив, що Європейський Союз вже більш комплексно відноситься до поширення співпраці та долучення української промисловості до внутрішнього ринку ЄС.
Така співпраця може полягати у відборі пілотних галузей, які співпрацюватимуть з певними європейськими промисловими кластерами.
Щодо практичної реалізації Green Deal, українські виробники висловили свою точку зору щодо практичної реалізації європейської зеленої політики. Причому зазначили, що ми знаходимось в нерівних фінансових умовах є Європейським Союзом.
ЄС додатково до раніше створених фондів засновує нові фонди, зокрема, соціальної стабілізації, які допомагатимуть європейській промисловості легше входити в більш жорсткі обмеження, що стосуються промислового забруднення.
Тому представники галузей висловили позицію щодо необхідності можливого фінансування із цих фондів української промисловості для того, щоб її підтримати у «зеленій» модернізації.
Також наголосили на необхідності посилення інституційної співпраці органів державного управління з аналогічними європейськими інституціями заради спрощення для українського бізнесу переходу на складні економічні та екологічні інструменти.
Говорили про необхідність розблокування українських портів задля стабільного експорту українських товарів. Оскільки наразі країна-агресор фактично дозволяє собі панувати в Чорному морі, яке є воротами до країн ЄС.
Порушили питання налагодження та спрощення торгівлі у реаліях, які на сьогодні доступні Україні, а саме - автомобільним транспортом. Необхідно активізувати роботу Міністерства закордонних справ, Державної прикордонної та Державної митної служб щодо продовження практики спільного контролю в пунктах пропуску.
Також надали перелік специфічних секторальних питань, які турбують ті чи інші галузі, та є нагальними.
У DG TRADE поспілкувалися з Генеральною директоркою Sabine Weyand такомандою Директорату.
Зазначили, що, не зважаючи на значні досягнення в імплементації Україною положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, існує подальша потреба у прискоренні інтеграції України до Єдиного ринку ЄС та відновлення української промисловості на принципах сталості та відповідності сучасним технологіям.
Досягнення такої амбітної цілі можливе завдяки торговельній підтримці України шляхом:
поглиблення Зони вільної торгівлі Україна-ЄС в контексті майбутнього початку переговорів про приєднання України до ЄС;
продовження дії для України безмитного режиму з боку ЄС на безстроковій основі до моменту набуття нею членства в ЄС;
недопущення заборони торгівлі або транзиту будь-яких товарів з боку держав-членів ЄС в односторонньому порядку;
посилення санкцій ЄС щодо товарів і послуг походженням з рф і республіки білорусь, запобігання обходу санкцій, застосованих до рф та білорусі,через країни Центральної Азії та створення умов для заміщення російського та білоруського імпорту на ринку ЄС українськими товарами.
посилення співпраці між галузевими кластерами України та ЄС шляхом допомогти українським підприємствам бути більш залученими до європейських ланцюгів постачання на основі взаємовигідної співпраці у суміжних секторах в Україні та ЄС;
поширення сторонами діючих торгівельних обмежень ЄС (антидемпінгових, компенсаційних та захисних заходів) на імпорт аналогічних та подібних товарів, які ввозяться в Україну, з країн щодо яких застосовані або будуть застосовані такі заходи;
у рамках інтеграції України до єдиного європейського ринку визначити Угодою про асоціацію між Україною та ЄС окремі товарні ринки спільними для спрощення регулювання виробництва та товарообігу, на прикладі ринків добрив і сталі.
У DG GROW наголосили на необхідності активізувати діяльність Промислового діалогу між Україною та ЄС із залученням Федерації роботодавців України – соціального партнера Уряду;
Ще раз акцентували увагу на тому, що Україна - це промислова держава. Ми маємо потенціал, провідні галузі та готові працювати.
У тому числі презентували нашу ініціативу Support Ukraine with Ukrainian Goods - Підтримай Україну українськими товарами та виробничі можливості української промисловості.
З колегами із DG SANTE обговорили перспективи відкриття європейського ринку для української фармацевтичної продукції, можливості і готовність компаній галузі інтегруватися до Single Market Європейського Союзу, вже сьогодні бути частиною європейських ланцюгів постачання, разом з потенційними європейськими інвесторами скорочувати залежність від постачальників з Індії і Китаю, забезпечувати європейських споживачів якісними і доступними ліками.
Запропонували європейським колегам створити спільну Roadmap для підготовки укладення Угоди про взаємне визнання сертифікатів GMP як ключової передумови відкриття ринку ЄС для української фармацевтичної продукції.
Ідея підтримана колегами з DG SANTE.
Також говорили про:
необхідність забезпечення тривалої навчальної місії (STM) експертів до України для проведення на початку червня 2023 року у Львові тренінгу щодо впровадження онлайн-платформи Європейської Комісії для сертифікації та торгівлі з Європейським Союзом (TRACES). Держпродспоживслужбі України надзвичайно потрібна допомога Європейської TRACES в Україні.
важливість визнання ЄС еквівалентності української систем контролю за санітарними та фіто-санітарними заходами (СФЗ) в частині визнання еквівалентності підходів та принципів регіоналізації та/або зонування при застосуванні заходів ліквідації спалахів хвороб тварин, які підлягають обов‘язковому повідомленню, відповідно кодексу здоров‘я наземних тварин МЕБ (пташиний грип). Для українських експортерів м’яса птиці ринок ЄС є важливим. Практика минулих спалахів пташиного грипу в Україні свідчить, що з моменту фіксації спалаху до отримання дозволу від Європейської Комісії на відновлення експорту до ЄС проходило більше 2х місяців. За час дії експортних обмежень, українські компанії зазнавали значних збитків. А тому, пропонується скоротити до 28 робочих днів термін опрацювання Європейською Комісією відповідних нотифікацій України та відновлення експорту.
Під час зустрічі із заступницею Генерального директора DG CONNECT Renate Nikolay представили команді директорату стан галузі телекомунікацій України в умовах війни, інформацію про зусилля лідерів ринку для:
відновлення телекомунікаційної інфраструктури в Україні в умовах війни;
забезпечення безперервності та стійкості зв’язку для громадян на території України та для громадян, які знайшли тимчасовий прихисток у країнах ЄС;
забезпечення імплементації європейського законодавства та підготовки сектору до запровадження принципу “Roam like at home” для українських абонентів в ЄС та громадян країн-членів ЄС в Україні.
Наголосили на необхідності повної гармонізації законодавства України із законодавством ЄС у сфері оподаткування ПДВ послуг міжнародного роумінгу.
З усіма директоратами домовилися про подальші контакти, обмін інформацією і досвідом.
З повною версією офіційного позиційного документу ФРУ можна ознайомитися за посиланням: https://fru.ua/images/doc/2023/05/Position_paper_1.pdf
