У Федерації роботодавців України відбулась зустріч керівників понад 40 підприємств, профільних об'єднань та представників бізнес-спільноти с Головою Державної регуляторної служби України Ксенією Ляпіною та в.о. Голови Держгеонадр Олегом Кирилюком, присвячена актуальним питанням здійснення державного нагляду (контролю), видачі ліцензій та інших дозвільних документів. Тема дійсно «гаряча», адже з 1 січня 2019 року втратив чинність Закон «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким було введено мораторій на перевірки суб'єктів господарювання. Тому важливо, щоб відновлення заходів державного нагляду (контролю), як, власне, і процес оформлення та видачі дозвільних документів не перетворилися на суцільний тиск на бізнес. Для цього необхідно зміцнювати взаємодію між ФРУ та ДРС як у законодавчому процесі щодо реформування системи держнагляду та ліцензування, так і розв'язанні проблем конкретних підприємств, що постраждали від недобросовісних контролерів. Тим більш, як зауважив, відкриваючи зустріч Голова Ради ФРУ Дмитро Олійник, прикладів плодотворної співпраці між Федерацію та ДРС заради зміцнення бізнес-клімату чимало.
Ксенія Ляпіна нагадала, що ДРС, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності, напрацьовано інструментарій для попередження зловживань.
По-перше, мається на увазі впровадження ризико-орієнтованого підходу до проведення перевірок. Нагадаємо, що постановою Кабміну № 342 від 10.05.2018 року затверджено методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, визначається періодичність проведення планових перевірок та методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення як планових, так і позапланових перевірок. Наразі ці критерії, за словами Голови ДРС, затверджено у 53 сферах державного нагляду (контролю) з 85. Тобто самі перевірки повинні призначатися і проводитися як раз з урахуванням ризико-орієнтованого підходу. Якщо ж органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, суб'єкт господарювання має право не допускати контролерів до перевірки.
По-друге, йдеться про інтегровану автоматизовану систему державного нагляду (контролю; ІАС ДНК). Широкому загалу підприємців вона дає вільний доступ до інформації про перевірки та можливість моніторингу ефективності та законності роботи контролюючих органів. Отже кожен підприємець може дізнатися хто і коли його перевірятиме, а також про вимоги законодавства, перевірити контрагента, заклад або надавача послуг. Крім того, статистика дає уяву про діяльність контролюючих органів і тут виникає безліч запитань, зауважила Голова ДРС. Наприклад, 90% перевірок, проведених органами ДСНС у січні-березні 2019 року, стосувалися підприємств з високим і середнім ступенем ризику, що наводить на думку, що контролери занесли до потенційно небезпечного майже весь бізнес. А серед 5123 тис. перевірок органами Дерпродспоживслужби за цей же період тільки 3 тис. були плановими. Органи Держпраці у січні-березні провели 4275 перевірок (з них 2,6 тис. – планових), але без урахування інспекційних відвідувань, які не вважаються перевірками. Хоча насправді вони можуть мати для суб'єктів господарювання такі ж наслідки.
По-третє, підприємці, які вважають, що перевірки на їхніх підприємствах проведені з порушеннями, можуть поскаржитися до ДРС і ФРУ. Адже ДРС наділено унікальною функцією контролю за контролерами – саме з процедурних питань проведення перевірок. При ДРС діють Рада з питань державного нагляду (контролю), яку у зв'язку з закінченням мораторію планують перетворити на дорадчий орган з питань контролю за якістю проведення перевірок, та Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування, до складу яких входять представники Федерації роботодавців України. Минулого року проведено 16 засідань Експертно-апеляційної ради, під час яких було розглянуто 97 скарг суб'єктів господарювання на дії органів ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування (безпідставні анулювання, відмови у переоформленні та у видачі ліцензій).
У свою чергу Генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов зупинився на двох болючих питаннях держнагляду, які потребують негайного вирішення, у тому числі у законодавчому полі. Як свідчать звернення суб'єктів господарювання до ФРУ майже усі перевірки Держпраці з питань працевлаштування зачіпають легальний і прозорий бізнес. В той же час нелегальний бізнес ніхто не перевіряє. Тому необхідно упроваджувати механізм, який би дозволив перевіряти саме «чорних» підприємців, можливо, правоохоронними органами. Крім того, досі не встановлено дієвий механізм притягнення до відповідальності посадових осіб контролюючих органів. І це незважаючи на те, що суди визнають безпідставними проведені ними перевірки.
Дуже багато запитань поставили присутні в.о. Голови Держгеонадр Олегу Кирилюку. Наразі комплексного вдосконалення потребують процедури видачі та продовження терміну спеціальних дозволів на користування надрами. На часі як повне переведення адміністративних процедур, пов'язаних із спецдозволами на користування надрами, в електронну форму, так і системні зміни законодавства – прийняття нової редакції Кодексу «Про надра», перегляд переліків місцевих та загальнодержавних корисних копалин, обмеження повноважень обласних рад щодо погодження спеціальних дозволів, подальша дерегуляція процедур на центральному рівні. В свою чергу в.о. очільника Держгеонадр повідомив, що цього року проведено перевірки понад 200 суб'єктів господарювання. При цьому органи Держгеонадр, зважаючи на особливості здійснення держнагляду в сфері надрокористування, упроваджують до підприємств загальний підхід. Він полягає в тому, що в разі оскарження в суді рішення про позбавлення спецдозволу або ліцензії, його дія призупиняється.
Під час зустрічі були також розглянуті кейси конкретних підприємств стосовно здійснення заходів державного нагляду (контролю), а після неї посадовці ДРС провели особистий прийом представників суб'єктів господарювання.
