15 серпня у Федерації було як ніколи гаряче. Думаєте, говорили про податки, тарифи та митницю? Ні! Дуальна освіта стала предметом супержвавої дискусії між роботодавцями та освітянами.
Адже освіта – це професійні кадри, яких так сьогодні бракує всім галузям вітчизняної економіки. А дуальна її форма - це вкрай важливий механізм наближення освіти до потреб ринку праці. І роботодавці розуміють, що без активної участі підприємств та організацій ефективна реалізація засад дуальної освіти неможлива. До того ж вона важлива для бізнесу у тому числі як форма підбору кадрів.
У ФРУ зібралися представники регіональних та галузевих організацій роботодавців та провідних компаній, серед яких – «Укралізниця», «Укрлендфармінг», «Гідросила», Асоціація «Укрлегпром», ПрАТ «Миронівський хлібопродукт», Метінвест, ДТЕК. Міністерство освіти та науки представило керівництво Директорату вищої освіти та освіти дорослих і Директорату професійно-технічної освіти.
«Як роботодавці ми вважаємо, що найкоротший шлях від роботодавця до працівника – це дуальна освіта. Вона допомагає розуміти ринок праці, як з точки зору тих, хто забезпечує роботою – показує, які професії є затребуваними, так і з точки зору майбутніх працівників – свідчить про рівень їх професійної підготовки. Така форма освіти допомагає здобувати дійсно потрібні знання та кваліфікації, а, головне, мати роботу і заробітну плату вже під час навчання та гарантоване робоче місце після закінчення освіти. Маю надію, що вже найближчим часом усі плани роботодавців, які сьогодні будуть сформатовані, знайдуть відображення у конкретних проектах та необхідних законодавчих змінах. А головне - у реальних діях», - зазначив Голова Ради ФРУ Дмитро Олійник, відкриваючи засідання.
Павло Штутман, Голова Кіровоградського обласного об'єднання організацій роботодавців, член Президії Ради ФРУ, розповів про досвід Німеччини у сфері дуальної освіти та потреби українського ринку праці. Він підкреслив, що
«Я кажу про машинобудування, але це поширюється практично на всі професії і на легку промисловість. Ми конкуруємо на світовому ринку. У нас всі наші працівники повинні отримати високоякісну професійно-технічну підготовку. Так само як це робиться в Німеччині. Ми конкуруємо з ними, вони конкурують з нами. Поки що перемагають вони. Саме тому, наші працівники повинні як мінімум бути не гірші, а навіть кращі», - каже Павло Штутман, людина яка значну частину свого часу присвячує впровадженню дуальної освіти на Кіровоградщині, своїх підприємствах та у Економіко-технологічному інституті імені Роберта Ельворті, де спільно з компаніями, Ельворті Груп, ПАТ «Ельворті – Червона зірка» та «Гідросила» здійснюється пілотний проект з дуальної вищої освіти.
Говорили про те, чим дуальна форма здобуття освіти відрізняється від інших форм професійно-технічної підготовки. Про зміни законодавства, необхідні для того, того, щоб дуальна освіта могла продемонструвати свій потенціал. Та багато інших вкрай актуальних для бізнесу питань у сфері освіти.
«Експеримент із впровадження проектів дуальної освіти зараз відповість на багато питань. Наказ про його проведення дозволить розширити рамку, не порушуючи законодавство. І в межах експерименту за перші півроку ми «виловимо» більшу частину проблем. А в кінці року можемо вийти на рамковий документ.
Повинні бути різні моделі. Тому що коли ми говоримо про економістів або про технічні професії - це дві великі різниці. Виробництво - це і технічні вимоги, стандарти і т.д. Якісь у творчих професіях - це зовсім інше.
Те ж саме з професійними стандартами. Ми за те, щоб моделі і підходи були різні, тому що кожен для себе повинен максимально отримувати користь. Адже проблеми однакові, але підприємства – різні», - сказала Олена Колеснікова, виконавчий директор Федерації металургів України.
Доцільно зараз, крім того, що проводити експеримент, все таки говорити про дуальну організацію освітнього процесу в рамках денної і мережевої форми зазначив радник Голови ФРУ Володимир Ковтунець.
Він підкреслив, що дві держави в Європі повноцінно реалізували дуальну освіту – Німеччина та Австрія. Вони у Європі мають найменший відсоток безробіття серед молоді. У дуальній освіті її здобувач набуває компетенції, які не можна отримати ні в аудиторії, ні під час проходження практики. Адже ні там, ні там він не несе відповідальності за свою роботу. У дуальній освіті, він повністю несе цю відповідальність. І це змінює рівень підготовки. Саме тому такий високий ступінь працевлаштування у вищезгаданих країнах. Там понад 60 % здобувачів дуальної освіти влаштовуються у компанії, де вони навчалися, і, як правило, вже тривалий час звідти не звільняються.
Водночас дуальна освіта, дуальна форма організації не є панацеєю, кажуть учасники дискусії. Є більш глобальна проблема – як забезпечити зв'язок освіти і ринку праці.
«Ми з трудом долаємо цю прірву, особливо в вищий освіті. Коли наші колеги викладачі намагаються розказати все, що вони знають, не маючи уявлення про те, що потрібно на робочому місці. І тому в найкращих технічних університетах, студент, який вивчає комп'ютерні науки, з третього курсу не ходить на заняття. Бо він там нічого не отримує, бо його викладач, останню програму писав 20 років тому, коли робив свою дисертацію. Він іде, працює, і він набуває свою кваліфікацію. Тому цей мостик треба долати», - наголосив Володимир Ковтунець.
Саме тому було запропоновано в майбутньому більш фундаментально обговорити саме проблему подолання розриву між ринком праці і освітою.
Також роботодавці сподіваються, що скоро стартує Національне агентство кваліфікацій. Якщо буде запущено якісні професійні стандарти, якісне оцінювання професійних кваліфікацій, система освіти буде працювати не за просто за освітніми стандартами, які часто розробляють люди, які давно вже не працювали в бізнесі, а максимально орієнтуватися на потреби ринку праці.
