Федерація роботодавців України звернулася до Президента України Володимира Зеленського. У зверненні зазначається, що роботодавці повністю підтримують рішення стосовно здійснення першого візиту до інституцій Європейського Cоюзу (Брюссель, Королівство Бельгія, 4-5 червня 2019 р.), який на думку експертів та членів ФРУ, повинен стати новим поштовхом у підтримці української промисловості.
Іплементація Угоди про асоціацію безперечно є важливим інструментом для якісно нових досягнень економіки та збільшення торговельного обороту між Україною та ЄС.
Водночас набуття у 2014 та 2016 роках чинності Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони в нинішніх умовах, на жаль, як показав час не виправдало усі очікування української економіки та бізнесу.
Зокрема, у торгівлі з державами-членами ЄС за останні 5 років український товарний експорт зростав передусім завдяки збільшенню частки сировини- понад 80% від загального обсягу. Основними причинами такої ситуації вітчизняні фахівці вважають наступне:
1) Для української продукції з доданою вартістю, яка складається частково з деталей та матеріалів походженням з третіх країн, згідно діючих умов Угоди застосовуються правила походження, які не дають можливості отримати преференційну ставку, а застосовується ставка, яка по деяких позиціях є вищою ніж до введення зони вільної торгівлі з ЄС.
2) Вітчизняним виробникам необхідно мати відповідні стандарти якості продукції, відповідати технічним стандартам, та екологічним стандартам (наприклад, REACH) ЄС, але при цьому в Україні не всі товари можуть бути сертифіковані, а сертифікація відбувається в ЄС.
3) Існують квоти для сільхозпродукції при ввезенні в ЄС, які є недостатніми, а автономні торговельні преференції закінчують дію у наступному році. Тому потребує перегляд Додаток 1-А до Угоди, який встановлює квоти (наприклад, квота на томатну пасту лише 10 тис. тон на рік, а вичерпання відбувається за 2 місяці).
4) Розпочала діяти Нова антидемпінгова стратегія ЄС, яка враховує захист робочих місць в державах-членах ЄС. У цьому зв'язку першою під дію торговельних обмежень підпала металургійна галузь України, а в Україні не розроблено симетричну стратегію та методику.
5). Тільки в Україні та Албанії серед європейських країн не діє Експортно-кредитне агентство, що призводить до відсутності підтримки просування промислової продукції на зовнішніх ринках як при прямих поставках так в публічних закупівлях в ЄС.
Також у листі наведено приклади неефективності діяльності Діалогу високого рівня Україна – ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості:
1) У ЄС існує Нова індустріальна стратегія, під реалізацію якої у бюджеті ЄС на 2021-2027 роки тільки на інвестиції, дослідження та інновації виділено 849 млрд. євро. У той же час в Україні відсутні документи, які визначають основні напрямки для української промисловості. Україною до ЄС не надано конкретні пропозиції по
2) підтримці промисловості.
3) В Україні не конкурентний по відношенню до ЄС ринок усіх видів транспорту та інфраструктури.
4) Вимоги ЄС по енергетиці та екології вимагають значних фінансових ресурсів, які не можливо отримати у ЄС без реального реформування енергетичної галузі.
Наведена інформація свідчить про необхідність зміни підходів у формуванні політики у сфері європейської інтеграції, відстоюючи інтереси власного національного виробника та використовувати у повній мірі інструменти, які містяться в Угоді про асоціацію.
Враховуючи те, що роботодавці відповідно до Угоди залучаються до моніторингу виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та те, що Федерація роботодавців України є членом Міжнародної організації роботодавців та має договірні відносини з організаціями роботодавців ЄС, готові долучатися при підготовці позиційних матеріалів в рамках візитів як до інституцій ЄС так і держав-членів.
ФРУ просить врахувати зазначену у листі інформацію при формуванні позиції української делегації під час візиту Президента України до інституцій ЄС.