Сьогодні Урядом прийнято постанову КМУ «Про внесення змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки». Близько 80% видів робіт, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, на які видавались дозволи, переведено на декларативний принцип. При цьому, Держпраці контролюватиме таких суб'єктів за допомогою заходів державного нагляду (контролю) 1 раз на 2 роки планово, та позапланово у разі наявності певних підстав, визначених законом.
Це значне послаблення для бізнесу, оскільки видачі дозволу передувало отримання позитивного висновку експертно-технічного центру, у т.ч. підпорядкованого Держпраці. Основні нарікання бізнесу полягали саме у складній процедурі отримання такого висновку, визначення ціни за послугу такої оцінки на рівні постанови, нижче якої послуга не надавалась, наявність корумпованої схеми отримання висновку, відсутність відповідальності експерта за неналежну (неякісну) оцінку, що призводило до настання тяжких наслідків.
Окрім того, Урядом підтримано наші пропозиції щодо необхідності посилення державного регулювання та забезпечення чесної конкуренції на ринку палива.
Зазначена позиція ґрунтувалась на наступному. Станом на кінець 2019 року обсяг реалізації палива через нелегальні заправки перевищував 1,5 млн. тон на рік. Тіньовий ринок становив 30-50% в залежності від регіону, і цей відсоток стрімко зростав.
Нелегальні АЗС розміщуються і експлуатуються без належного оформлення землекористування, без дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки; реалізують паливо без застосування РРО, що створює великі обсяги необлікованої готівки.
За оцінками експертів сукупний прибуток нелегальних заправок в рік становить близько 100 млн. доларів США, а щорічні втрати держав від несплати ними податків складають 10 млрд грн.
На даний час на мапі нелегальних пунктів продажу позначено 1045 незаконних місць розташування таких пунктів. Втрати держбюджету розрахунково складають 394,4 млн. грн, необлікованої готівки – 2,4 млрд. грн. І це тільки в цьому секторі.
Такого масштабу нелегального ринку палива немає в жодної з країн ЄС чи найближчих наших сусідів.
28 грудня 2019 року Прем'єр-міністр Олексій Гончарук доручив Державній фіскальної службі спільно з правоохоронними і контролюючими органами вирішити проблему нелегальних АЗС
5 лютого 2020р Президент доручив припинити роботу нелегальних НПЗ та АЗС. З початку року закрито близько 400 незаконних місць продажу палива, що складає близько 26% від потреби.
З 1 липня 2019 р. (ст.3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального») введено ліцензування продажу пальним як додатковий засіб регулювання добросовісної конкуренції на ринку. При видачі ліцензії обов'язково має бути надано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та позитивний висновок про дотримання законодавства про охорону праці, відповідно до якого здійснюється належна оцінка стану відповідності робіт, машин, механізмів, устаткування законодавству про охорону праці.
Також на засіданні було озвучено про необхідність переведення розподілу вибухопожежонебезпечних речовин на декларацію, оскільки таке поняття як «розподіл» відсутнє у діючому законодавстві, що робило процедуру отримання дозволу та позитивного висновку суто формальним, але надто витратним для бізнесу.
На етапі консультацій з розробником враховано пропозицію СПО роботодавців до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці, відповідну постанову також прийнято сьогодні на засіданні Уряду.
Так, враховано нашу пропозицію про збільшення у 1,5 раза частоти проведення планових перевірок для суб'єктів, у яких не виявлено порушень вимог законодавства та/або проведено аудит охорони праці, за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх трьох років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх п'яти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику. Це мотивація для доброчесного суб'єкта господарювання, який не допускає порушень законодавства, вкладає кошти в системи управління ризиками, проводить аудит з питань охорони праці певним чином убезпечити себе від частих відвідувань інспекторів праці.